Тип уроку
Урок засвоєння нових знань із елементами проблемного навчання, моделювання та дослідницької діяльності.
Основна ідея уроку
На попередніх уроках учні з'ясували, що носії електричного струму в різних середовищах мають різну природу: у металах — електрони, в електролітах — позитивні та негативні йони, у газах — електрони та йони, у вакуумі — електрони.
Тепер виникає нове питання:
Чим особливий струм у напівпровідниках і чому їхню електропровідність можна цілеспрямовано змінювати?
Під час уроку учні з'ясовують, що в напівпровідниках носіями струму можуть бути електрони та дірки, розрізняють власну і домішкову провідність, встановлюють роль донорних та акцепторних домішок і доходять до необхідності дослідити, що відбувається на межі двох різних типів напівпровідників.
Результати навчання у фокусі уроку
| Група результатів | Очікуваний результат |
|---|---|
| ГР1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження | Пояснює природу електричного струму в напівпровідниках; встановлює зв'язок між будовою напівпровідника та його електропровідністю; використовує модель кристалічної ґратки для пояснення виникнення електронів і дірок. |
| ГР2. Опрацювання, систематизація та представлення інформації | Порівнює власну та домішкову провідність; систематизує інформацію про n- та p-типи напівпровідників; складає схеми та таблиці. |
| ГР3. Усвідомлення закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки | Пояснює, чому властивості напівпровідників залежать від температури та домішок; розуміє значення керованої провідності для розвитку електронної техніки. |
| ГР4. Розвиток наукового мислення, розв’язання проблем | Аналізує проблемну ситуацію, висуває припущення, використовує модель для пояснення явища, прогнозує властивості напівпровідників різних типів і формулює нову дослідницьку проблему. |
Хід уроку
I. Організаційний етап
Привітання. Перевірка готовності до уроку.
Учитель:
Сьогодні ми продовжимо досліджувати електричний струм у різних середовищах. Але цього разу нас цікавитиме матеріал, який може поводитися по-різному залежно від умов.
II. Актуалізація знань
Учитель пропонує пригадати попередній матеріал.
| Середовище | Основні носії електричного струму |
|---|---|
| Метали | вільні електрони |
| Електроліти | позитивні та негативні йони |
| Гази | електрони та йони |
| Вакуум | електрони |
Запитання:
Чи можуть носії струму виникати або зникати?
Від чого залежить кількість вільних носіїв заряду?
Чому нагрівання металевого провідника збільшує його опір?
Чи може існувати матеріал, електропровідність якого значно змінюється під час нагрівання?
Проблемне запитання
Якщо існують матеріали, провідність яких можна істотно змінювати, чи можна не просто змінювати її температурою, а спеціально «налаштовувати» матеріал?
Учні висловлюють припущення.
III. Постановка проблеми уроку
Є два матеріали. Перший добре проводить електричний струм. Другий проводить його значно гірше. Але існує третя група речовин, властивості яких займають проміжне положення і сильно залежать від температури, освітлення та складу.
Проблема:
Що відбувається всередині напівпровідника, коли через нього проходить електричний струм, і як можна змінити кількість носіїв заряду?
Учні формулюють припущення.
IV. Дослідження властивостей напівпровідників
Дослідження властивостей напівпровідників
1. Що таке напівпровідник?
Учитель:
Напівпровідники — це речовини, електропровідність яких за своїми властивостями займає проміжне положення між провідниками та діелектриками і сильно залежить від зовнішніх умов.
Приклади:
кремній;
германій;
деякі сполуки та інші напівпровідникові матеріали.
Запитання
Чому електропровідність напівпровідника не можна розглядати так само, як електропровідність металу?
Учні мають дійти думки, що необхідно розглянути будову речовини та механізм утворення носіїв заряду.
V. Модель власної провідності
Учитель пропонує уявити кристал кремнію.
Атоми кремнію утворюють упорядковану кристалічну структуру. Електрони зовнішніх оболонок беруть участь у зв'язках між атомами.
У звичайних умовах значна частина електронів пов'язана з атомами.
Але за певної температури окремі електрони можуть отримати достатню енергію для розриву зв'язку.
2. Народження пари «електрон — дірка»
Учитель демонструє схему:
зв'язаний електрон → отримав енергію → став вільним
На місці електрона, який залишив зв'язок, виникає вакансія — дірка.
Важливо підкреслити:
Дірка — це не окрема частинка речовини, а місце відсутнього електрона, яке може переміщуватися в кристалі внаслідок послідовного переходу електронів.
Проблемне запитання
Якщо в кристалі одночасно виникли вільний електрон і дірка, чи можуть вони брати участь у перенесенні електричного заряду?
Очікувана відповідь:
Так. Електрони рухаються в один бік, а переміщення дірок можна розглядати як рух позитивних носіїв заряду в протилежному напрямку.
VI. Власна провідність
Власна провідність напівпровідника — це провідність чистого напівпровідника, зумовлена рухом вільних електронів і дірок, які виникають унаслідок розриву окремих зв'язків.
Схема
чистий напівпровідник
↓ нагрівання / енергія
електрон + дірка
↓
рух електронів і дірок
↓
електричний струм
VII. Дослідницьке питання: чи можна збільшити кількість носіїв?
Учитель:
Ми з'ясували, що в чистому напівпровіднику носії заряду можуть виникати природним шляхом. Але для техніки цього недостатньо. Чи можна спеціально змінити кількість носіїв заряду?
Учні висувають припущення.
Учитель підводить до поняття домішки.
Якщо до чистого напівпровідника додати дуже невелику кількість певної іншої речовини, його електропровідність може істотно змінитися.
Цей процес називають легуванням.
VIII. Домішкова провідність
Учитель пояснює на моделі кремнію.
Якщо до кремнію додати домішку, атоми якої мають на один валентний електрон більше, ніж атоми кремнію, один електрон може виявитися відносно слабко пов'язаним.
Такий електрон легко стає вільним.
Такі домішки називають донорними.
Схема
донорна домішка
↓
додаткові електрони
↓
переважання електронів
↓
напівпровідник n-типу
2. Акцепторні домішки
Інша ситуація виникає, якщо домішковий атом має на один валентний електрон менше.
Для утворення зв'язків електрона не вистачає.
У кристалі виникає дірка.
Такі домішки називають акцепторними.
Схема
акцепторна домішка
↓
збільшення кількості дірок
↓
переважання дірок
↓
напівпровідник p-типу
IX. Систематизація: власна і домішкова провідність
Учні заповнюють таблицю.
| Ознака | Власна провідність | Домішкова провідність |
|---|---|---|
| Матеріал | чистий напівпровідник | напівпровідник із домішкою |
| Причина появи носіїв | утворення електронно-діркових пар | введення спеціальних домішок |
| Носії | електрони і дірки | переважно електрони або дірки |
| Основні типи | — | n-тип, p-тип |
| Можливість керування | переважно температурою та іншими умовами | цілеспрямованим введенням домішок |
Запитання для перевірки
1. Які носії заряду беруть участь у власній провідності?
2. Чим відрізняється власна провідність від домішкової?
3. Які носії є основними в n-напівпровіднику?
4. Які носії є основними в p-напівпровіднику?
5. Чому введення дуже малої кількості домішки може істотно змінити провідність?
X. Модельна вправа «Визнач тип напівпровідника»
Учитель пропонує ситуації.
Ситуація 1
У напівпровіднику після легування кількість вільних електронів значно збільшилася.
Запитання: який це тип?
Відповідь: n-тип.
Ситуація 2
Унаслідок введення домішки збільшилася кількість дірок.
Запитання: який це тип?
Відповідь: p-тип.
Ситуація 3
У чистому напівпровіднику під час нагрівання збільшується кількість електронів і дірок.
Запитання: який механізм провідності спостерігаємо?
Відповідь: власну провідність.
XI. Дослідницька вправа «Передбач наслідок»
Учитель пропонує учням не просто назвати тип напівпровідника, а зробити прогноз.
Завдання
Маємо:
А — чистий напівпровідник
Б — напівпровідник n-типу
В — напівпровідник p-типу
Потрібно передбачити:
які основні носії заряду переважають у кожному випадку;
що станеться з провідністю після введення донорної домішки;
що станеться після введення акцепторної домішки;
чи будуть однаковими властивості n- і p-напівпровідників.
Учні оформлюють відповідь у вигляді схеми.
XII. Важливе узагальнення
Учитель повертається до проблеми уроку:
Чи можна керувати електропровідністю напівпровідника?
Очікуваний висновок:
Так. Електропровідність напівпровідника можна змінювати, зокрема, температурою та введенням домішок. За допомогою домішок отримують напівпровідники n- і p-типу з різними основними носіями заряду.
Учитель:
Отже, ми вже вміємо отримувати два різні типи напівпровідників. Але тепер виникає значно цікавіше питання.
XIII. Нова проблема — місток до уроку 12
Учитель демонструє умовну схему:
p-тип | n-тип
і ставить питання:
Що відбудеться, якщо з'єднати напівпровідник p-типу з напівпровідником n-типу?
Додаткові запитання:
Чи почнуть електрони переходити з n-області в p-область?
Чи будуть дірки переходити в протилежному напрямку?
Що відбуватиметься безпосередньо біля межі?
Чи однаково легко проходитиме струм у двох протилежних напрямках?
Учні висувають припущення.
Учитель не повідомляє відповідь.
На наступному уроці ми дослідимо, що відбувається на межі p- і n-напівпровідників і чому така межа стала основою роботи напівпровідникового діода.
XIV. Формувальне оцінювання
| Етап | Що оцінюємо | Інструмент |
|---|---|---|
| Актуалізація | розуміння природи струму в різних середовищах | усне опитування |
| Побудова моделі | розуміння утворення електронів і дірок | запитання «поясни за схемою» |
| Власна провідність | уміння пояснити механізм | коротке пояснення |
| Домішкова провідність | розрізнення донорів та акцепторів | таблиця |
| n- і p-типи | визначення основних носіїв | модельні завдання |
| Прогноз | застосування знань у новій ситуації | дослідницьке завдання |
| Завершення | формулювання нової проблеми | рефлексивне запитання |
XV. Рефлексія
«Закінчи речення»
Сьогодні я зрозумів/зрозуміла, що напівпровідники...
Основними носіями заряду у власній провідності є...
Дірка — це...
Донорна домішка створює...
Акцепторна домішка збільшує кількість...
Напівпровідник n-типу відрізняється від p-типу тим, що...
Мене зацікавило питання...
Тепер я хочу з'ясувати, що відбувається...
Ключове рефлексивне запитання
Якщо ми можемо отримати p- і n-напівпровідники, чи можна за їх допомогою створити пристрій, який пропускає струм переважно в одному напрямку?
XVI. Домашнє завдання
Обов'язковий рівень
Опрацювати матеріал уроку.
Пояснити поняття:
напівпровідник;
власна провідність;
домішкова провідність;
електрон;
дірка;
донорна домішка;
акцепторна домішка.
Порівняти n- та p-напівпровідники.
Дослідницький рівень
Скласти схему:
чистий напівпровідник → власна провідність → введення домішки → n- або p-тип → ?
Останню ланку залишити незаповненою та сформулювати запитання, відповідь на яке потрібно буде отримати на наступному уроці.
Для допитливих
З'ясувати, де в сучасній техніці використовують напівпровідникові матеріали.
Місце уроку в траєкторії формування результатів
| Етап | Зміст | Дія учня |
|---|---|---|
| Попередній досвід | Струм у металах, електролітах, газах, вакуумі | порівнює носії заряду |
| Урок 11 | Струм у напівпровідниках | встановлює особливості провідності |
| Урок 11 | Власна провідність | пояснює утворення електронів і дірок |
| Урок 11 | Домішкова провідність | пояснює роль домішок |
| Урок 11 | n- і p-типи | визначає основні носії заряду |
| Перехід | p + n | формулює нову проблему |
| Урок 12 | Електронно-дірковий перехід | досліджує процеси на межі p- та n-областей |
| Лабораторна робота №2 | Напівпровідниковий діод | експериментально перевіряє однобічну провідність і досліджує залежність |
Наскрізна дослідницька логіка
властивості напівпровідника
→ модель кристала
→ виникнення електронів і дірок
→ власна провідність
→ керування кількістю носіїв
→ домішкова провідність
→ n-тип / p-тип
→ нова проблема: що відбувається на межі p і n?
→ урок 12
→ прогноз властивостей діода
→ лабораторна перевірка прогнозу
Цей варіант краще «стиковується» з наступними двома уроками: 11-й дає учням модель носіїв і типів напівпровідників, 12-й пояснює p–n-перехід, а лабораторна вже не навчає теорії заново, а перевіряє зроблені передбачення експериментом.







Немає коментарів:
Дописати коментар