1.4. Надпровідність. Розв’язування задач

 Так, тут важливо не робити урок 4 просто продовженням лабораторної роботи. Після лабораторної учні вже експериментально встановили, що опір металевого провідника змінюється з температурою. Тому на уроці 4 логічно перейти від результату експерименту → до граничного випадку → надпровідності → застосування знань у задачах.

І водночас урок має підготувати ґрунт для уроку 5: учні вже знають, що в металах носіями струму є електрони, а далі постає природне запитання: чи однакові носії струму в усіх середовищах? Саме це створює місток до електролітів.

Тип уроку: урок застосування знань, формування вмінь розв’язувати фізичні задачі та поглиблення знань.

Основна ідея уроку:
Спираючись на результати лабораторної роботи №1, учні узагальнюють залежність електричного опору металів від температури, розглядають особливий випадок — явище надпровідності, з’ясовують його основні ознаки та значення для науки й техніки. Під час розв’язування задач учні застосовують залежність опору металевого провідника від температури, формулу сили струму та зв’язок між електричним зарядом, силою струму і часом. У кінці уроку здійснюється перехід до нового запитання: якщо в металах струм створюють електрони, то хто є носіями струму в інших середовищах?


Результати навчання у фокусі уроку

Група результатівЩо формуємо на уроці
ГР1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідженняАналізують результати лабораторної роботи №1; пояснюють отриману залежність R(t)R(t); формулюють висновок про особливості опору металів за дуже низьких температур; аналізують фізичні умови виникнення надпровідності.
ГР2. Опрацювання, систематизація та представлення інформаціїЧитають і аналізують графіки залежності R(t)R(t); систематизують інформацію про звичайний провідник і надпровідник; використовують формули, таблиці, схеми; обґрунтовано записують розв’язання задач.
ГР3. Усвідомлення закономірностей природи, ролі природничих наук і технікиПояснюють залежність опору металів від температури; характеризують надпровідність як особливий стан речовини; розуміють значення практичного застосування надпровідників.
ГР4. Розвиток наукового мислення, розв’язання проблемАналізують фізичні ситуації; обирають необхідні фізичні величини та формули; розв’язують якісні й кількісні задачі; перевіряють правдоподібність отриманої відповіді та пояснюють її фізичний зміст.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Учитель налаштовує учнів на роботу та пропонує пригадати попередній урок.

Запитання:

— Що ми досліджували під час лабораторної роботи №1?

— Які фізичні величини вимірювали?

— Як визначали опір провідника?

Очікувані відповіді:

R=UI.R=\frac{U}{I}.

Вимірювали температуру, силу струму та напругу, а потім обчислювали опір.


ІІ. Актуалізація результатів лабораторної роботи

На дошці або екрані відтворюємо узагальнений графік:

R=f(t)R=f(t)

для металевого провідника.

Учитель:

Ми не просто отримали набір чисел. Ми побачили закономірність.

Запитання до учнів:

  1. Як змінювався опір металевого провідника зі збільшенням температури?

  2. Чи можна вважати цю зміну випадковою?

  3. Чому нагрівання впливає на опір?

  4. Що відбувається з рухом електронів у нагрітому металі?

Учні формулюють висновок:

У металевому провіднику зі збільшенням температури електричний опір збільшується.

Це безпосередньо відповідає результату експериментального дослідження, виконаного на попередньому уроці.


ІІІ. Проблемна ситуація

Учитель:

Під час лабораторної роботи ми нагрівали провідник. Його опір збільшувався.
А тепер уявімо протилежну ситуацію: ми починаємо дуже сильно охолоджувати метал.

На дошці:

Охолодження → ? → RR

Проблемне запитання:

Що станеться з опором металу, якщо його температуру знижувати все більше і більше?

Можливі припущення учнів:

  • опір продовжить зменшуватися;

  • опір стане дуже малим;

  • опір може стати нульовим;

  • можливо, існує певна гранична температура.

Учитель підводить до поняття надпровідності.


IV. Надпровідність

1. Що відбувається з опором?

За дуже низьких температур деякі речовини можуть переходити в особливий стан, у якому їхній електричний опір практично зникає.

Це явище називають надпровідністю.

Схематично:

T↓⇒R↓T\downarrow \quad\Rightarrow\quad R\downarrow

але за певної критичної температури:

R→0.R\rightarrow0.

Важливо наголосити:

Надпровідність — це не просто «дуже хороший провідник». Це особливий фізичний стан речовини, для якого характерне зникнення електричного опору.

Перші експериментальні спостереження надпровідності пов’язують із дослідженнями Гейке Камерлінг-Оннеса, який у 1911 році виявив різке падіння опору ртуті за дуже низької температури. (Віртуальна читальня освітніх матеріалів)


2. Критична температура

Для кожного надпровідного матеріалу існує певна критична температура TcT_c.

Якщо:

T<Tc,T<T_c,

речовина може перейти у надпровідний стан.

Якщо температура підвищується вище критичної:

T>Tc,T>T_c,

надпровідний стан зникає.

Візуальна схема

Звичайний стан

T>TcR>0T>T_c \qquad R>0

↓

Охолодження

↓

Критична температура TcT_c

↓

Надпровідний стан

T<TcR≈0T<T_c \qquad R\approx0

V. Чому надпровідність цікава?

Учитель ставить запитання:

Якщо опір дорівнює нулю, що відбуватиметься з електричною енергією, яка зазвичай перетворюється на тепло?

Учні пригадують:

P=I2R.P=I^2R.

Якщо:

R=0,R=0,

то ідеалізовано:

P=0.P=0.

Отже, струм у надпровіднику може проходити без звичайних втрат енергії на нагрівання опору.

Важливе уточнення для учнів: це не означає, що будь-який електричний пристрій із надпровідником автоматично не має жодних енергетичних втрат — реальні установки потребують охолодження та мають інші складові втрат.


VI. Що відбувається з електричним струмом?

Проблемне запитання:

Якщо надпровідник має нульовий опір, чи може струм у ньому тривалий час підтримуватися без звичайного джерела живлення?

Учитель пояснює на якісному рівні:

У замкненому надпровідному контурі струм може зберігатися дуже довго, оскільки відсутній звичайний електричний опір.

На цьому етапі не потрібно вводити складний мікроскопічний механізм надпровідності. Для 9 класу достатньо сформувати уявлення про:

  • критичну температуру;

  • нульовий електричний опір;

  • відсутність звичайних джоулевих втрат;

  • можливості практичного використання.


VII. Де застосовують надпровідність?

Учитель пропонує учням спрогнозувати:

Де може бути корисним провідник, опір якого практично дорівнює нулю?

Після обговорення систематизуємо:

  • створення дуже сильних електромагнітів;

  • медична діагностика, зокрема магнітно-резонансна томографія;

  • наукові установки;

  • прискорювачі частинок;

  • магнітні системи;

  • перспективні електроенергетичні технології.

Важливо підвести учнів до висновку:

Надпровідність цікава не лише через малий опір. Вона дає змогу створювати сильні магнітні поля та використовувати незвичайні електромагнітні властивості матеріалів.


VIII. Узагальнення всієї логіки теми

На дошці будуємо ланцюжок:

струм у металах\boxed{\text{струм у металах}}

↓

вільні електрони\boxed{\text{вільні електрони}}

↓

електричний опір\boxed{\text{електричний опір}}

↓

T↑⇒R↑\boxed{T\uparrow \Rightarrow R\uparrow}

↓

лабораторне дослідження

↓

T↓⇒R↓\boxed{T\downarrow \Rightarrow R\downarrow}

↓

T<Tc⇒R≈0\boxed{T<T_c \Rightarrow R\approx0}

↓

надпровідність\boxed{\text{надпровідність}}

А потім учитель ставить перехідне запитання до наступного уроку:

Ми з'ясували, що в металах струм створюють вільні електрони.
А чи можуть електричний струм проводити речовини, у яких немає вільних електронів, як у металах?

Це запитання не треба зараз розв'язувати.

Учитель:

Відповідь на нього ми шукатимемо на наступному уроці, коли досліджуватимемо електричний струм в електролітах.


IX. Розв’язування задач

Тут важливо перейти від «розповіді про надпровідність» до застосування всього матеріалу теми про струм у металах.

Задача 1. Визначення опору

Сила струму в металевому провіднику дорівнює 22 А, а напруга на його кінцях — 1212 В. Визначте опір провідника.

Розв'язання

R=UIR=\frac{U}{I} R=122=6 Ом.R=\frac{12}{2}=6\ Ом.

Відповідь: 6 Ом6\ Ом.


Задача 2. Залежність опору від температури

Опір металевого провідника за температури 20∘C20^\circ\text{C} становить 10 Ом10\ Ом. Температурний коефіцієнт опору матеріалу:

α=0,004 ∘C−1.\alpha=0{,}004\ ^\circ\text{C}^{-1}.

Визначте опір провідника за температури 70∘C70^\circ\text{C}.

Використовуємо:

R=R0[1+α(t−t0)].R=R_0[1+\alpha(t-t_0)]. Δt=70−20=50∘C.\Delta t=70-20=50^\circ\text{C}.

Тоді:

R=10(1+0,004⋅50)R=10(1+0{,}004\cdot50) R=10(1+0,2)=12 Ом.R=10(1+0{,}2)=12\ Ом.

Відповідь: 12 Ом12\ Ом.

Запитання після задачі

Чи узгоджується отриманий результат із результатами нашої лабораторної роботи?

Учні мають встановити:

T↑⇒R↑.T\uparrow\Rightarrow R\uparrow.

X. Задача 3. Обернене мислення

Опір металевого провідника за температури 20∘C20^\circ\text{C} становить 10 Ом10\ Ом. Температурний коефіцієнт:

α=0,004 ∘C−1.\alpha=0{,}004\ ^\circ\text{C}^{-1}.

За якої температури опір становитиме 12 Ом12\ Ом?

Записуємо:

12=10[1+0,004(t−20)].12=10[1+0{,}004(t-20)]. 1,2=1+0,004(t−20)1{,}2=1+0{,}004(t-20) 0,2=0,004(t−20)0{,}2=0{,}004(t-20) t−20=50t-20=50 t=70∘C.t=70^\circ\text{C}.

Відповідь: 70∘C70^\circ\text{C}.

Ця задача важлива тим, що учні вже не просто підставляють дані у формулу, а визначають невідому фізичну величину з математичної моделі.


XI. Задача 4. Надпровідність — якісний аналіз

Порівняйте два провідники.

Перший має опір:

R1=5 Ом,R_1=5\ Ом,

другий перебуває в надпровідному стані:

R2≈0.R_2\approx0.

Через обидва провідники проходить однаковий струм.

Запитання:

  1. У якому провіднику виділяється більше теплоти?

  2. У якому провіднику електричні втрати через опір практично відсутні?

  3. Який фізичний параметр є головною причиною такої відмінності?

Використовуємо:

P=I2R.P=I^2R.

Для першого провідника:

P1=I2R1.P_1=I^2R_1.

Для надпровідника:

P2≈0.P_2\approx0.

Отже, за однакового струму звичайний провідник має джоулеві втрати, а в ідеалізованому надпровіднику вони відсутні.


XII. Задача 5. «Що буде, якщо…?»

Учитель пропонує не розрахунок, а прогноз:

Надпровідник охолодили нижче критичної температури. Потім його температура почала підвищуватися і стала вищою за критичну. Що відбудеться?

Учні повинні пояснити:

T<Tc⇒надпровідний стан,T<T_c \Rightarrow \text{надпровідний стан},

але

T>Tc⇒надпровідність зникає.T>T_c \Rightarrow \text{надпровідність зникає}.

Отже, опір перестає бути нульовим і матеріал повертається до звичайного стану.


XIII. Диференційоване закріплення

Рівень 1 — відтворення

1. Що називають надпровідністю?

2. Що таке критична температура?

3. Як змінюється опір металів зі зміною температури?


Рівень 2 — застосування

4. Як зміниться опір металевого провідника при нагріванні?

5. Як зміниться потужність теплових втрат, якщо опір провідника зменшити вдвічі за незмінної сили струму?

Використати:

P=I2R.P=I^2R.

Рівень 3 — аналіз

6. Чому результати лабораторної роботи №1 можна розглядати як підготовку до вивчення надпровідності?

Очікувана логіка:

експериментально встановили залежність R(t)R(t) → побачили зменшення опору під час охолодження → виникло питання про можливу межу такого зменшення → розглянули надпровідність.


XIV. Формувальне оцінювання

Що оцінюємоДія учняГР
Розуміння явищаПояснює, що таке надпровідністьГР3
Робота з графікомВизначає характер залежності R(t)R(t)ГР1, ГР2
Застосування формулОбчислює опір провідникаГР3, ГР4
АналізПояснює наслідки зменшення опоруГР3, ГР4
Розв'язування задачОбирає формулу, виконує обчислення, аналізує відповідьГР4
Наукове поясненняПов’язує результати лабораторної роботи з надпровідністюГР1, ГР3

Самоперевірка учня

Учням можна запропонувати позначити:

🟢 Я можу пояснити явище надпровідності.

🟡 Я розумію явище, але ще помиляюся у задачах.

🔴 Мені потрібно ще раз повторити залежність опору від температури.


XV. Рефлексія

Учитель пропонує завершити одне з речень:

  • Сьогодні я зрозумів/зрозуміла, що...

  • Результат лабораторної роботи допоміг мені зрозуміти, що...

  • Надпровідність відрізняється від звичайної провідності тим, що...

  • Найскладнішою для мене була задача...

  • Тепер я можу пояснити, чому...

  • Мене зацікавило питання...

І завершальне запитання:

Ми знаємо, що в металах носіями струму є електрони. Чи обов'язково електрони є носіями струму в інших речовинах?

Це питання залишається відкритим до наступного уроку.


XVI. Домашнє завдання

Обов'язкове

  1. Повторити:

    • електричний струм у металах;

    • електронну провідність металів;

    • залежність опору металів від температури;

    • температурний коефіцієнт опору;

    • надпровідність.

  2. Розв'язати 2–3 задачі на залежність опору від температури.

  3. Повторити формули:

R=UI,R=\frac{U}{I}, R=R0[1+α(t−t0)],R=R_0[1+\alpha(t-t_0)], P=I2R.P=I^2R.

За бажанням

Підготувати коротке повідомлення:

«Де використовують надпровідники?»

або

«Історія відкриття надпровідності».


XVII. Місце уроку в траєкторії формування результатів

Цей урок є завершенням змістової лінії «Електричний струм у металах» перед переходом до іншого середовища.

УрокОсновне запитанняРезультат
1. Електричний струм у металахХто створює струм у металах?Встановлено електронну природу струму
2. Залежність опору металів від температуриЯк температура впливає на опір і чому?Сформовано фізичне пояснення та підготовлено дослідження
3. Лабораторна робота №1Чи підтверджується закономірність експериментально?Отримано вимірювання, обчислено RR, побудовано залежність R(t)R(t), сформульовано висновок
4. Надпровідність. ЗадачіЩо відбувається з опором під час дуже сильного охолодження і як застосувати отримані знання?Узагальнено залежність R(t)R(t), сформовано уявлення про надпровідність, застосовано знання під час розв'язування задач
5. Струм в електролітах. Електроліз. Закони ФарадеяХто є носіями струму в електролітах і до яких наслідків приводить проходження струму?Перехід від електронної провідності металів до йонної провідності електролітів

Загальна логіка перших п'яти уроків

Явище→пояснення→передбачення→експеримент→узагальнення→застосування→нове середовище\boxed{\text{Явище}} \rightarrow \boxed{\text{пояснення}} \rightarrow \boxed{\text{передбачення}} \rightarrow \boxed{\text{експеримент}} \rightarrow \boxed{\text{узагальнення}} \rightarrow \boxed{\text{застосування}} \rightarrow \boxed{\text{нове середовище}}

Тобто урок 4 не просто «про надпровідність». Він завершує перший мікроцикл вивчення електричного струму: учні пройшли шлях від моделі електронної провідності до експериментальної перевірки, а потім до особливого випадку — надпровідності. Після цього цілком природно поставити запитання: «А як струм проходить не в металах, а в розчинах і розплавах?» — і перейти на уроці 5 до електролітів.

У наступному уроці 5  не починати із формул Фарадея. Логічніше вибудувати його як «нове середовище — нові носії заряду — новий механізм провідності — електроліз — і лише потім закони Фарадея». Це збереже ту саму дослідницьку логіку, яка вже закладена у  уроках 1–4.

Немає коментарів:

Дописати коментар